Інші види соціальної допомоги

ДОПОМОГА НА ДІТЕЙ ОДИНОКИМ МАТЕРЯМ

Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", право на допомогу на дітей мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини, а також вдова та вдівець з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

Якщо одинока мати (вдова, вдівець), мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, уклала шлюб, за нею зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу, за умови, якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.

Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям), матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги (з січня 2009 року із урахуванням постанови Уряду від 20.12.2008 року №1084 «Деякі питання визначення сукупного доходу сім'ї для окремих видів соціальної допомоги») на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. До складу сім'ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

Зазначена допомога призначається на кожну дитину.

Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу праці та соціального захисту населення.

Для призначення допомоги на дітей одиноким матерям до органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) довідка державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка про проживання дитини з матір'ю, видана за місцем проживання сім'ї. У разі неможливості одержати таку довідку орган праці та соціального захисту населення здійснює обстеження сім'ї за місцем проживання і складає акт із зазначенням факту проживання дитини з матір'ю. У разі коли дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, замість довідки про проживання дитини з матір'ю подається довідка з місця проживання матері та довідка з місця проживання (навчання) дитини.

Усиновителі подають також копію рішення про усиновлення.

Вдови та вдівці подають копію свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідку про те, що вони не одержують на дітей пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

Мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію, подають також копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про смерть одного з батьків та довідку про те, що вони не одержують на дітей зазначені пенсії.

Якщо одинока мати народила дитину за межами України і не може подати документ, який підтверджує той факт, що вона є одинокою матір'ю, рішення про призначення їй допомоги на дитину приймається органом праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і документа про народження дитини легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, виплата допомоги на дітей одиноким матерям продовжується на підставі довідки навчального закладу - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Покриття витрат на виплату допомоги на дітей одиноким матерям здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

 

Призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме

 

 

Тимчасова допомога призначається у разі, коли:

рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;

один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.

Тимчасова допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування):

заяву за формою, затвердженою Мінпраці;

копію свідоцтва про народження дитини;

довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини;

довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача.

Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:

рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;

довідка відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;

повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.

Тимчасова допомога призначається в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, що передбачений частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України, тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Перерахування розміру тимчасової допомоги проводиться органом праці та соціального захисту населення з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.

У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір тимчасової допомоги перераховується без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.

Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:

1) встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду;

2) виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;

3) досягнення дитиною 18-річного віку;

4) виконання в повному обсязі зобов'язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;

5) влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;

6) скасування або визнання усиновлення недійсним;

7) усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);

8) відмови від стягнення аліментів;

9) добровільного виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти;

10) скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;

11) смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;

12) смерті одного з батьків, зобов'язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;

13) позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;

14) відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;

15) встановлення над дитиною опіки чи піклування.

Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.

 

Соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошове забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам

 

Категорія сімей, які мають право на державну допомогу:

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну допомогу сім'ям  з  дітьми" допомога на дітей, які перебувають  під  опікою  чи  піклуванням,  призначається  особам, визначеним  в  установленому  порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав,   хвороби   батьків   чи   з інших причин залишилися без батьківського піклування.

 

Розмір допомоги:

 

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається, якщо    середньомісячний розмір одержуваних  на  дитину  аліментів  і  пенсії  за  попередні шість календарних місяців не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

 

Ст.24 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" затверджено на 2011 рік прожитковий мінімум для:

дітей віком до 6 років: з1 січня - 816 гривень, з1 квітня - 832 гривня, з1 жовтня - 853 гривень, з1 грудня - 870 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з1 січня - 977 гривень, з1 квітня - 997 гривня, з1 жовтня - 1022 гривень, з1 грудня - 1042 гривні;

 

Перелік необхідних документів:

заява опікуна чи піклувальника про  призначення  допомоги.

копія рішення про встановлення опіки чи піклування.

копія свідоцтва про народження дитини.

довідка з місця проживання заявника про склад сім'ї (для дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних  коштів, - видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються  статус  дитячого  навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей).

довідка про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання дитиною пенсії довідку видають органи праці та соціального захисту населення).

 

Якщо опікун  чи  піклувальник  проживає  за місцем проживання дитини, яка перебуває під його опікою чи  піклуванням,  подається довідка,  видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи  піклувальника про те, що він не перебуває   на   обліку   як  одержувач  допомоги  на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням,  і  не  одержує  зазначеної допомоги.

 

Рішення про призначення державної допомоги (про відмову в її наданні) приймається протягом десяти календарних днів. 

 

Призначення державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам

 

Категорія сімей, які мають право на державну соціальну допомогу:

 

Право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - соціальна допомога) мають особи, що одночасно відповідають таким умовам:

чоловіки, які досягли 63 років, та  та жінки - 58 років і не мають  права  на  пенсію  відповідно  до законодавства або визнані інвалідами в установленому порядку;

не одержуть пенсію, або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, зоподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" , та допомогу, що  призначається відповідно до Закону  України  "Про  державну  соціальну  допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам";

є малозабезпеченими особами.

 

Для визначення права на соціальну допомогу застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.

 

Розмір допомоги:

Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осбі, які втратили працездатність, у такому розмірі:

100 відсотків - інвалідам І групи, жінкам, яким присвоєно звання "мати-героїня";

80 відсотків - інвалідам ІІ групи;

60 відсотків - інвалідам ІІІ групи;

50 відсотків - священностлужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менш як десяти років до введення в дію Закону Укріїни "Про свободу совісті та релігійні організації" займали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях,  офіційно визнаних в Україні та легалізованих згідно з законодавством України, за наявності архівних документів відповідних державних органів та релігійних організацій або показань свідків, які підтверджують факт такої роботи;

30 відсотків - чоловікам, які досягли віку 63 років, жінкам - 58 років.

 

Для визначення розміру соціальної допомоги застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (або рівень забезпечення прожиткового мінімуму - у випадках,  встановлених законом), встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.

 

Ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” установлено, що у 2007 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги  відповідно до Закону України “Про державну соціальну  допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” встановлюється для непрацездатних осіб - 170,5 гривні, інвалідів - 181,5 гривні.

 

Перелік необхідних документів:

Заява при пред’явленні паспорта, трудової книжки та довідки про присвоєння

ідентифікаційного номера Єдиного державного реєстру фізичних осіб.

Декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи  кожного члена сім'ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що  передують місяцю звернення за призначенням допомоги.

Копія рішення про встановлення опіки (у разі визнання особи недієздатною).

Копія посвідчення біженця або тимчасової посвідки на постійне проживання.

Довідка про склад сім'ї, видана уповноваженим органом за місцем постійного  проживання, у тому числі органом місцевого самоврядування.

Органи соціального захисту у разі потреби додають до заяви витяг з акта огляду, одержаний ними від медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).  Рішення про призначення державної соціальної допомоги (про відмову в її наданні) приймається протягом десяти календарних днів.

 

 Надбавка на догляд за інвалідом з дитинства

Право на надбавку на догляд мають:

інваліди з дитинства 1 групи – 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,

одинокі інваліди з дитинства II і III групи , які за висновком МСЕК потребують постійного стороннього догляду – 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,

діти – інваліди віком до 6 років – 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років,

діти інваліди віком від 6 до 18 років – 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з непрацюючих батьків, усиновителю, опікуну, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом.

 

Одиноким матерям надбавка на догляд призначається незалежно від факту роботи.

 

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям – інвалідам та надбавка на догляд призначаються з дня звернення за їх призначенням.

 

Перелік документів

Заява (заповнюється особисто або законним представником інваліда).

Паспорт.

Довідка про склад сім’ї (форма № 2, для дітей-інвалідів – інформація про спільне проживання дитини-інваліда із заявником).

Оригінал і копія свідоцтва про народження дитини (для дітей-інвалідів).

Оригінал і копія трудової книжки мами (тата), усиновителя, опікуна (для визначення права на надбавку).

Довідка з місця навчання дитини-інваліда.

Довідка з центру зайнятості про те, що мама (тато), усиновитель, опікун не перебуває на обліку як безробітний.

Довідка з державної податкової інспекції про те, що мама (тато), усиновитель, опікун не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності та про відсутність даних про доходи.

Ідентифікаційний номер.

Довідка з пенсійного фонду.

У разі працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом (крім одиноких мам), виплата надбавки на догляд припиняється з місяця, наступного за тим, в якому відбулося працевлаштування.

 

Дітям-інвалідам із числа сиріт за період перебування на повному державному утриманні соціальна допомога виплачується в повному розмірі та перераховується на їх особисті рахунки у банку.

 

Іншим дітям-інвалідам, які перебувають на повному державному утриманні, призначена соціальна допомога виплачується у розмірі 50% та перераховується на їх особисті рахунки у банку. Решта перераховується на банківський рахунок установи за місцем перебування дитини.

 

В окремих випадках може виникнути необхідність подання додаткових документів, крім зазначених, а також може бути перевірено обґрунтованість видачі та достовірність поданих документів.

  

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам

 

Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із  аконодавством  України  одночасним  роз'ясненням інвалідам з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

 

Допомога призначається у наступних розмірах:

інвалідам з дитинства І групи – 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,

інвалідам з дитинства II групи - 80% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,

інвалідам з дитинства III групи – 60% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,

на дітей – інвалідів віком до 18 років — 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

 

На дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному  висновку, який видається у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України, але не більш як  по  місяць досягнення дитиною-інвалідом 18-річного віку.

 

У разі зміни групи інвалідності державна соціальна допомога у новому розмірі виплачується інваліду з дитинства з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, але з  місяця, наступного за тим, в якому встановлена нова група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.

 

Якщо дитина-інвалід, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні  18-річного  віку  визнана  інвалідом  з дитинства,  виплата допомоги продовжується у новому розмірі за  її заявою (недієздатним - за заявою опікуна) з дня встановлення групи інвалідності в разі збільшення розміру  допомоги,  але  з  місяця, наступного  за  тим,  в  якому  дитині-інваліду  встановлена група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.

 

Інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам", призначається за вибором інвалідів з дитинства (законних представників інвалідів з дитинства,  визнаних  недієздатними, та дітей-інвалідів) державна соціальна допомога відповідно до Закону «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» або пенсія чи державна соціальна  допомога  згідно  із  Законом  України  "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам".  При цьому якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід  має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника  і  державну соціальну  допомогу відповідно до цього Закону, ці виплати призначаються одночасно.

Виплата у повному розмірі державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам в разі влаштування їх до відповідної установи (закладу) на повне  державне  утримання  або  зняття з повного  державного утримання відповідно припиняється або відновлюється  з  першого числа місяця,  наступного за місяцем,  у якому виникли ці обставини.

 

 

GISMETEO: Погода по г.Винница Курс долара
Ми в соціальних мережах
     
Наші партнери
Українська Гельсінська спілка з прав людини