Порядок виконання судових рішень

Яким чином здійснюється виконання судових рішень?

 

Виконання судових рішень починається після набрання ними законної сили. Рішення набирає законної сили після  закінчення строку подання апеляційної заяви та  скарги. У разі пропущення строків на апеляційне  оскарже ння, рішення вважається таким, що на- брало законної сили та не підлягає оскарженню,  якщо такий  строк  не буде поновлено  ухвалою  апеляційного суду.     

 

Як виконуються судові рішення?

 

Якщо рішення суду набуло законної сили,  воно має бути виконаним. це може бути або добровільно, або при- мусово. оскільки у нас досить рідко рішення вико- нуються  добровільно,  слід  потурбуватися  про  отримання в суді виконавчого листа, адже без  цього документу державна виконавча служба  не почне процедури примусового виконання.

 

Що таке виконавчі документи?

 

Відповідно  до  Закону  “Про  виконавче  провадження”(ст.3)  державною  виконавчою  службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:

 •  виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;

 •  ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;

• судові накази;

• виконавчі написи нотаріусів;

 •  посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;

•  постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати  справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

•  рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і  користування культовими будівлями та майном;

•  постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;

•  рішення інших органів державної влади  у випадках,  якщо за законом їх виконання  по кладено  на  державну  виконавчу службу;

  •  рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про виконання  рішень  та  застосування  практики  Європейського суду з прав людини”.

 

Примусове виконання  рішень здійснюють державні  виконавці департаменту  державної виконавчої  служби Міністерства юстиції  України, відділів державної  виконавчої служби  Головного управління юстиції  Міністерства юстиції України  в Автономній республіці  Крим, обласних, Київського  та Севастопольського міських  управлінь юстиції, районних,  міських (міст обласного значення), районних в містах  відділів державної виконавчої  служби відповідних  управлінь юстиції.

 

Хто і як забезпечує виконання  судових рішень?

 

Примусове виконання судових рішень, викладених у  виконавчих  документах,  здійснюється  Державною  виконавчою  службою,  яка  входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Державний  виконавець  відкриває  виконавче  провадження  на  підставі  виконавчого  документа за заявою стягувача або його пред- ставника про примусове виконання рішення; за  заявою прокурора, у випадках представництва інтересів громадяни- на або держави в суді та в інших передбачених законом випадках.  Виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред’явлені до  виконання протягом трьох років, постанови органів (посадових осіб),  уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців. Рішення про стягнення періодичних  платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, втратою  годувальника тощо) можуть бути пред’явлені для виконання протягом  усього періоду, на який присуджені платежі.

 

До яких дій може вдатися державний виконавець, коли  боржник не хоче добровільно виконувати рішення суду?

 

Якщо боржник у встановлений законом строк не виконає рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання. 

 

Заходами примусового виконання є:

 

• звернення стягнення на майно боржника; 

•  звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), дохід,  пенсію, стипендію боржника;

•  вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні суду;

• інші заходи, передбачені рішенням суду.

 

Для проведення виконавчих дій державним виконавцем у необхідних випадках залучаються поняті, а також працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ у порядку, встановленому законом.   

Присутність понятих обов’язкова при вчиненні виконавчих дій,  пов’язаних із примусовим входженням до нежилих приміщень і сховищ, в яких зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернено йому в натурі; при- мусовим входженням до жилих будинків, квартир для забезпечення  примусового виселення та вселення в них; примусовим входженням  до будинків, квартир та інших приміщень, в яких знаходиться дитина,  яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду;  при проведенні огляду, арешту, вилучення і передачі майна. Якщо необхідне примусове проникнення до житла або іншого  володіння боржника, то це питання вирішується судом за місцезнаходженням такого житла або володіння за поданням державного виконавця, про що виноситься ухвала.

У випадках відмови боржника  допустити державного виконавця, у якого є відповідне рішення суду,  в приміщення, виконавець запрошує представника органу внутрішніх  справ, у присутності якого відкриває приміщення. Якщо при виконанні рішення державному виконавцеві вчинено опір, то він у присутності понятих складає про це акт і для усунення перешкод звертається за  допомогою до органів внутрішніх справ. Складений акт передається  судді для вирішення питання про відповідальність осіб, які вчинили  опір державному виконавцеві.

 

Що слід пам’ятати і як діяти, коли ви отримали  виконавчий лист?

 

Якщо ви боржник, а скасувати рішення не у вашу користь уже не  можливо, то краще спробувати добровільно його виконати. Ви можете з позивачем у добровільному порядку укласти угоду про порядок  виконання судового рішення, якщо на це є його добра воля. Як правило, так і відбувається.

Якщо ж ви хочете все таки уникнути виконання рішення, то вам слід пам’ятати, що відповідно до закону, у примусовому порядку буде накладено або  звернення стягнення на майно,  або звернення  стягнення  на  заробітну   плату   (заробіток),доходи,  пенсію, стипендію, або вилучено у вас  і  передано  стягувачеві  певні  предмети, зазначені у рішенні. найнеприємніше те, що державний виконавець внесе заборону на  відчуження вашого майна у державний реєстр і ви, до погашення боргу,  не зможете продати ні авто, ні квартиру, ні землю, а також купити.

Коли ж стягувачем є ви, то вам періодично слід цікавитись, як рухається справа із виконанням рішення суду, адже дуже часто державний виконавець просто пише листа боржнику, аби той виконав рішення, накладає арешт на майно і все.

Боржник майна не має, рішення не  виконує, а ви будете чекати роками, доки не збіжить термін давності.

 

Чи можливе закінчення виконання судового рішення?

 

Виконавче провадження підлягає закінченню у випадках:

 

•  визнання  відмови стягувача  від  примусового виконання рішення суду;

•  визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником  про закінчення виконавчого провадження;

 •  смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації  юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо  виконання їх обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні  не допускає правонаступництва; 

•  скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що  не підлягає виконанню;

•  письмової  відмови  стягувача  від  одержання  предметів,  вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх  стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі;

•  закінчення передбаченого законом строку для даного виду  стягнення;

 •  передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі  ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом;

 •  фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим  документом;

 •  повернення виконавчого документа без виконання на вимогу  суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача;

•  направлення виконавчого документа за належністю до іншого  відділу державної виконавчої служби;

 •  повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу  (посадової особи), які видали виконавчий документ;

 •  якщо рішення фактично виконане, під час виконання рішення  Європейського суду з прав людини.

 

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо  підпорядкований.

Копія постанови у 3-денний строк надсилається  сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали  виконавчий документ. Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого  провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відпо- відного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду. У разі закінчення виконавчого провадження, всі вжиті заходи  для примусового виконання (наприклад, арешт майна тощо) припиняються, а виконавчий документ повертається стягувачеві з написом  про виконання або із зазначенням обставин, з яких рішення не може  бути виконане. Завершене виконавче провадження не може  бути  розпочато знову.

 

Як забезпечується виконання рішень суду?

 

Якщо боржник не в змозі виплатити суми стягнень, визначені  судом, стягнення провадиться шляхом опису майна боржника, накладення на нього арешту. 

 

Арешт застосовується:

 •  для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає  наступній передачі стягувачеві або реалізації;

•  для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

•  при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно,  що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб. 

 

Майно боржника описується в кількості, необхідній для задоволення стягнення і покриття витрат, пов’язаних з виконанням рішення. Під час проведення опису, боржник має право зазначити ті види  майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу. 

Державний виконавець зобов’язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача і не ускладнюють  виконання рішення.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але  не раніше, ніж через п’ять днів після накладення арешту.

Продукти та  інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла,  платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а  також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які  накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам національного банку України. 

Державний виконавець зобов’язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не порушують його законних інтересів. Аналогічно стягнення накладаються і на юридичних осіб незалежно від форм власності.

Варто пам’ятати, що оголошення судом рішення на вашу користь не веде одразу до його виконання. Для його виконання ви маєте запустити механізм судового виконання рішення через виконавчий документ і державного виконавця

 

Чи є особливості виконання рішень адміністративних судів?

 

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили у адміністративній справі, суд, за заявою особи, на користь якої воно  ухвалено, видається один виконавчий лист.

 

Суд, який ухвалив рішення не на користь суб’єкта владних повноважень, має право зобов’язати його повідомити суд про виконання рішення у визначені строки, шляхом подання відповідного звіту.

За  результатами розгляду такого звіту, а також у випадках неподання  суду звіту у встановлений строк, суд може постановити з цього приводу окрему ухвалу. особливістю виконання рішення  в адміністративних  справах  про визнання нормативно-правового акта нечинним, є невідкладна  публікація такого судового рішення відповідачем у виданні, в якому  цей акт було офіційно оприлюднено, після набрання  судовим рішен- ням законної сили.

 

Чи передбачено відповідальність   за невиконання судового рішення?

 

Так. Варто пам’ятати, що рішення суду має бути або виконаним,  або скасованим.

 Вище ми говорили, коли виконаче провадження може бути припинено.

За не виконання судового рішення передбачена відповідальність винної у не виконанні рішення особи, аж до кримінальної. невиконання судового рішення є підставою для:

•  відповідальності,  яку  встановлено  статтями  87­88  Закону  України “Про виконавче провадження”  від 21 квітня 1999  року (штраф), - за  невиконання  боржником - фізичною  чи  юридичною особою рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, а також  за не виконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами;

•  адміністративної  відповідальності  відповідно  до  частини  першої  статті 1856  Кодексу  України про адміністративні  правопорушення від7 грудня 1984року (штраф) - за залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали  суду або невжиття заходів до усунення зазначених в них  порушень закону, а так само за несвоєчасну відповідь на  окрему ухвалу суду;

 •  кримінальної відповідальності відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України (штраф, обмеження волі, позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи  займатися певною діяльністю) - за умисне невиконання службовою особою судового рішення, що набрало законної сили,  або перешкоджання їх виконанню.

 

Які можливості захисту порушених прав українського громадянина після вичерпання   усіх можливостей в Україні?

 

Перед тим, як розпочати процедуру звернення до Європейського суду з прав людини, слід зрозуміти декілька речей:

 • Суд розглядає лише ті заяви, що випливають із захисту тих прав людини, які передбачені Конвенцією;

• Суд розглядає лише ті справи, які стосуються  порушення  прав,  що  виникли  після  ратифікації  Конвенції  Україною  (01.11.1998).

 • Суд може взяти до розгляду заяву лише у  випадку, коли в Україні особа пройшла  всі етапи судового захисту.

 • Суд може взяти до розгляду заяву, якщо  від дати, коли особа дізналась про при- йняття  в  Україні  остаточного  рішення  (зазвичай  це  рішення  суду  касаційної  інстанції) у її справі, пройшло не більше  шести місяців.

 

GISMETEO: Погода по г.Винница Курс долара
Ми в соціальних мережах
     
Наші партнери
Українська Гельсінська спілка з прав людини