Порядок звернення до судів

Якими документами регламентується   порядок звернення до судових органів?

 

 Порядок звернення до судових органів визначається: цивільним  процесуальним кодексом України, Кримінально-процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України,  господарським процесуальним кодексом України,  Законом «Про  Конституційний Суд України».

 

Як ініціювати цивільну справу у загальному суді?

 

Перед тим, як звернутись до загального суду із заявою слід ознайомитись з найбільш важливими статтями цивільного  процесуального кодексу України .

 Отже, для ініціювання цивільної справи у суді, особа подає позовну заяву до суду першої інстанції, де ця заява реєструється і передається судді цього суду в порядку черговості.

 

Які справи підвідомчі судам у цивільному процесі?

 

В порядку цивільного судочинства, суди першої інстанції розглядають справи про захист порушених, не визнаних або оспорюваних  прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Також суд розглядає спори,  що виникають із інших правовідносин, якщо розгляд таких справ не  віднесено законом до інших правил судочинства. Тобто,  за  правилами  цивільного  процесу  розглядаються  всі  справи, які не входять до справ, передбачених до розгляду за правилами кримінального, господарського, адміністративного та консти- туційного судочинства.

 

Цивільний процесуальний кодекс України  визначає три  види  провадження у суді:

 •  наказне провадження ­ видання судових наказів щодо вимог,  визначених у статті 96 ЦПК(про стягнення нарахованої, але  не виплаченої зарплати, про виконання вимоги, яка ґрунтуєть- ся на правочині, вчиненому у письмовій формі, про компен- сацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника,  дитини, або транспортних засобів боржника);  

•  позовне провадження ­ для абсолютної більшості цивільних  справ;  42 43

 •  окреме провадження для окремих категорій справ, визначених розділом IV ЦПК.

 

У якому складі суду  проходить розгляд цивільних справ?

 

  У першій інстанції всі цивільні справи розглядаються професійним суддею одноособово.

  Судом у складі одного професійного судді та двох народних  засідателів розглядаються справи щодо:

 • обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення  цивільної  дієздатності фізичної особи;

 • визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення  її померлою;

• усиновлення;

• надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

 • обов’язкової    госпіталізації   до   протитуберкульозного закладу розглядаються судом у складі одного професійного судді та двох народних засідателів.

 

 

 

У судах вищих інстанцій розгляд цивільних справ здійснюється професійними суддями колегіально.

 

Як правильно оформити і подати позовну заяву?

 

Від того, наскільки вірно ви напишете позовну заяву, залежить чи  візьмуть її до розгляду і наскільки ви зможете згодом, уже в судовому  засіданні, розраховувати на задоволення ваших вимог. Тому слід ознайомитись із інформацією, що наведена нижче і яка міститься у ЦПК, але запам’ятати, що в позовній заяві має бути дуже чітко сформульовано  вимоги до відповідача, які б ви хотіли мати задоволеними судом.

Якщо ви не зможете сформулювати цих вимог, суд їх не сформулює і від процесу ви нічого не отримаєте.

Здається, що кожна людина, яка має хоча б середню освіту,  може самостійно написати позовну заяву. Проте, насправді це не завжди так.

Над людиною часто домінують емоції щодо несправедливості і у позовній заяві, крім емоцій, відсутні опис фактів, що мали  місце, достатні докази, що  підтверджують  вашу правоту,  не чітко  сформульовані позовні вимоги. Тому краще, якщо таку заяву вам  напише кваліфікований юрист, але йому ви маєте розказати та пояснити всі нюанси вашої справи.

 

Отже, позовна заява повинна містити:

 

 • найменування суду, до якого подається заява;

•  ім’я (найменування) позивача  і відповідача, а також  ім’я  представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження,  поштовий індекс,  номер засобів зв’язку, якщо такий відомий; 

• зміст позовних вимог;

 • ціну позову щодо вимог майнового характеру;

 • виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

 •  зазначення  доказів,  що  підтверджують  кожну  обставину,  наявність підстав для звільнення від доказування; 

• перелік документів, що додаються до заяви.

 

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. До позовної заяви додаються  документи,  що  підтверджують сплату  судового  збору  та  оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Суми та реквізити для  сплати цих платежів ви можна з’ясувати у суді,  до якого подається позовна заява.

 Якщо ви вважаєте, що має бути постановлена ухвала про забезпечення позову, це також бажано вказати у позовній заяві.

До заяви додається кількість копій цієї заяви, разом із копіями документів, відповідно до  кількості відповідачів і третіх осіб, якщо такі є.

Позовну заяву можна  подати до суду особисто, але краще відіслати її рекомендованим  листом із повідомленням про вручення. Тоді ви точно не будете мати  проблем з небажанням прийняти заяву чи вимогами подати до заяви  додатково конверти, чисті аркуші паперу, чи ще що-небудь подібне.

 

Про відкриття провадження або про відмову у відкритті провадження суддя постановляє ухвалу.

В ухвалі про відкриття провадження визначається дата проведення попереднього судового засідання у справі.

 

У які терміни має бути підготовлено і розглянуто справу?

 

Закон встановлює, що питання про відкриття провадження чи  відмову у провадженні має бути вирішено суддею не пізніше 3 днів  з дня надходження заяви до суду. 

Попереднє судове засідання у справі має  бути призначено і  проведено протягом 10 днів з дня відкриття провадження у  цій справі.

 

Суд повинен розглянути і вирішити справу протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у  справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця.

 

Як можна оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів  державної влади, місцевого самоврядування,  їх посадових осіб?

 

З1 вересня 2005року в Україні набув чинності Кодекс адміністративного  судочинства  України.  З  цього  часу  запроваджено  оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади,  місцевого самоврядування, їх посадових осіб за правилами адміністративного судочинства.

Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди. Фактично ці суди розміщені в обласних центрах.  Проте громадянин може звертатись  до місцевого загального  суду, як до адміністративного суду, якщо відповідачем є орган,  посадова чи службова особа місцевого самоврядування, а також у випадку коли мова йде про оскарження рішень, дій чи бездіяльності  суб’єктів владних повноважень у справах по притягнення особи до  адміністративної відповідальності. 

Тобто, якщо ви оскаржуєте дії чи бездіяльність міського голови, місцевої ради чи виконкому, - ви може це зробити у місцевому загальному  суді, але за процедурами Кодексу адміністративного судочинства. Якщо ж ви оскаржуєте рішення, дії чи бездіяльність посадової  або службової особи місцевої державної адміністрації чи іншого місцевого органу виконавчої влади, ви можете звернутись до місцевого  (районного) загального суду, або до окружного адміністративного  суду(в обласному центрі).

 Якщо ж ви маєте проблеми із органами державної влади чи органами влади Автономної Республіки Крим – потрібно звертатися до  окружного адміністративного суду. 

 

Що може бути підставою для звернення до суду у цих справах?

 

Громадянин має право звернутися до адміністративного суду з  адміністративним позовом, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб під час здійснення ними управлінських функцій,  порушено  його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

 

Чи є принципові відмінності між зверненням в адміністративній справі та в цивільній справі?

 

По формі  звернення відмінності не  значні.  В  обох  випадках  мова йде про позовну заяву, до якої додаються відповідні докази,  документи. В адміністративному позові, так як і  в цивільному позові, має бути чітко сформульовано, які ваші права порушені і яким чином їх  можна відновити. 

В  адміністративному  процесі  обов’язок  доказування законності рішення лежить на відповідачеві, тому позивач не зобов’язаний доводити незаконність рішення суб’єкта владних повноважень, йому лише необхідно довести  факт порушення його права.

 

Чи встановлюються строки для звернення   із адміністративним позовом до суду?

 

Кодексом адміністративного судочинства встановлюється, що для  звернення з адміністративним позовом за захистом прав, свобод і інтересів встановлюється річний строк від дати, коли особа дізналась,  або могла дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлюється можливість досудового вирішення спору, то річний термін відраховується з дати, коли особа дізналась про результати розгляду.  Водночас законами, та й самим Кодексом інколи встановлюються інші строки для звернення з адміністративним позовом (наприклад, у виборчих спорах вони є скороченими).

 

Яким чином домогтись забезпечення позову?

 

Перед  тим,  як  ви  звертаєтесь  до суду із позовом,  вам  слід  з’ясувати для себе, чи потрібно вам відразу заявляти про вжиття судом заходів для забезпечення позову, доки справа не буде розглянута судом.

Адже може статись так, що поки розглядається справа про повернення вам автомобіля, відповідач його продасть чи розіб’є (приклад умовний). Чи якщо ви оскаржуєте якесь рішення, наприклад,  про вилучення у вас земельної ділянки, навіть у випадку виграшу такого адміністративного позову, ви можете залишитись без ділянки,  яка буде відчужена на користь когось іншого. Відтак, якщо у вас є побоювання, що протягом судового розгляду існує небезпека, що вашим правам чи законним інтересам може  бути завдано непоправної шкоди, ви можете клопотати про вжиття  судом заходів забезпечення позову.

 

В цивільному процесі такими засобами забезпечення позову  можуть бути:

 •  накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 

•  заборона вчиняти певні дії;

•  встановлення обов’язку вчинити певні дії; 

•  заборона іншим  особам здійснювати платежі або передавати  майно  відповідачеві  чи  виконувати  щодо  нього  інші  зобов’язання;

•  зупинення продажу описаного майна,  якщо подано позов  про право власності на це майно або про виключення його  з опису;

•  зупинення  стягнення  на  підставі виконавчого документа,  який оскаржується боржником у судовому порядку;

•  передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим  особам.

 

Досить часто забезпечення судом позову і отримання відповідачем ухвали про накладення арешту на майно стає важливим інструментом для укладення мирової угоди. Адже особа, на майно якої  накладено арешт, не може не тільки нічого продати, але й купити (це  стосується в першу чергу договорів купівлі-продажу, що посвідчуються нотаріально).

В адміністративному судочинстві ситуація схожа. Саме по собі  подання адміністративного позову чи відкриття провадження за ним  не зупиняють дію акта, що оскаржується, проте суд в порядку забезпечення позову може постановити ухвалу про зупинення дії рішення,  його окремих положень чи про заборону вчиняти певні дії.

 

Як визначити останній день закінчення   процесуальних строків?

 

            Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць  і число останнього року строку.

 Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число  останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного  місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не  має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо кінець строку припадає на день неробочий, то за останній день строку вважається перший після нього робочий день.

Перебіг строку, визначеного вказівкою на подію, яка має  неминуче наступити, починається наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей  строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий  час закінчуються раніше, то строк закінчується в момент закінчення цього часу.  Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга або необхідні для суду документи чи грошові суми здано  на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

 

Які справи розглядають у категорії окремого провадження?

 

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає для окремих категорій справ дещо інший порядок їх розгляду, ніж у позовному провадженні, оскільки у цих категоріях справ не йде мова про  спір між сторонами.  Такі справи називають справами окремого провадження. Стаття 234 цПК встановлює, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

 •  обмеження цивільної  дієздатності фізичної особи, визнання  фізичної  особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

•  надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

•  визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення  її померлою;

• усиновлення;

•  встановлення фактів, що мають юридичне значення;

•  відновлення прав на втрачені цінні папери  на  пред’явника  та векселі;

•  передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

• визнання спадщини відумерлою;

•  надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

•  обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

•  розкриття банком інформації, яка  містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

 

            Хто може надати громадянину правову допомогу у суді?

 

Конституція України, у частині 5 статті 29 передбачає можливість особі користуватись правовою допомогою. Практично відразу  після набуття чинності Конституції, в Україні почали точитись дискусії,  хто саме може надавати правову допомогу.

Сьогодні ці дискусії ще  не привели до однакового розуміння конституційних норм, але уже  є роз’яснення - Постанова N 8 Пленуму Верховного Суду України  з цього приводу щодо кримінального процесу від24.10.2003: “Відповідно до ч.1 ст. 44 КПК при провадженні у кримінальній справі як   захисники  підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого допускаються особи, які в установленому  законом   порядку  уповноважені здійснювати захист їхніх прав і законних інтересів та надавати необхідну юридичну допомогу.

Згідно з ч.2 цієї статті до них належать:

 •  особи, які мають  свідоцтво про  право  на заняття адвокатською діяльністю в Україні (адвокати);

 •  інші фахівці в галузі права, які на підставі спеціального закону  мають право на надання   правової допомоги;

•  близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники. 

 

Повноваження захисника на участь у справі повинні бути підтверджені:

 

•  адвоката, який є членом адвокатського об’єднання, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та ордером адвокатського об’єднання про наявність угоди чи доручення на участь у справі;

•  адвоката, який не є членом адвокатського об’єднання, – свідоцтвом про  право на заняття адвокатською  діяльністю та  угодою чи дорученням на участь у справі;

 •  інших фахівців у галузі права,  які за законом мають право  на надання правової допомоги особисто або за дорученням   юридичної особи, - документами,  визначеними спеціальним  законом, яким цим особам надано право брати участь у  кримінальному  судочинстві як захисникам, а також угодою або  дорученням юридичної особи;

•  близьких родичів, опікунів або піклувальників – документами,  які підтверджують родинні зв’язки або те, що вони є опікунами, піклувальниками, та заявою обвинуваченого, підсудного,  засудженого, виправданого про допуск цих осіб до участі у  справі як захисників.

 

При вирішенні питання про наявність у фахівців у галузі права повноважень на здійснення захисту в кримінальній справі належить також  з’ясовувати, яким саме законом їм надано право брати участь у кримінальному судочинстві як захисникам. Визнати  правильною практику   тих  судів, які за відсутності спеціального закону не допускають таких  фахівців до  здійснення  захисту в кримінальних справах. Що стосується справ цивільних чи адміністративних, то, крім адвоката, ви можете звернутися до знайомої особи, яка здатна розуміти суть справи, способи її ведення у суді. Вона, як і адвокат, може  бути вашим представником. Принаймні, часто це виходить дешевше  і ефективніше. Але якщо така особа не є фахівцем у галузі права і за  законом не уповноважена надавати правову допомогу, то послуги  цієї особи не вважаються правовою допомогою і витрати на неї не  будуть стягнуті з протилежної сторони, якщо ви виграєте справу.

 

 

GISMETEO: Погода по г.Винница Курс долара
Ми в соціальних мережах
     
Наші партнери
Українська Гельсінська спілка з прав людини